Віктор Янукович пішов війною на журналістів

Зачистивши політичне поле від опозиції, Партія регіонів зосередилася на нейтралізації нового небезпечного для них середовища — журналістів.

У вівторок парламент ухвалив у першому читанні закон, яким поновлюється кримінальна відповідальність за наклеп.

Законопроект влітку цього року вніс депутат Журавський. Тоді ж на сайті Партії регіонів було оприлюднено коментар депутата Лук'янова. Він заявив, що це була особиста ініціатива несвідомого колеги, яка навіть не обговорив свої репресивні ідеї на засіданні ради фракції.

«Для Партії регіонів право журналістів на свободу висловлювання — непорушно і принципово. Особисто я, наприклад, ніколи не був прихильником посилення позиції по відношенню до ЗМІ, оскільки вважаю їх одним з найважливіших елементів демократії», — наполягав Лук'янов.

Оскільки така реакція вийшла на офіційному сайті Партії регіонів, могла виникнути ілюзія, що законопроект Журавського — просто тимчасове загострення у одного окремо взятого народного обранця.

Але словоблуддя викрилося під час голосування у вівторок — за законопроект Журавського проголосували 188 зі 195 депутатів Партії регіонів включно з тим самим Лук'яновим, який двома місяцями раніше ледь не клеймив свого колегу ганьбою.

Крім того, закон про наклеп підтримала фракція комуністів у повному складі (25 осіб) та майже в повному фракція Литвина (19 з 20 осіб). З групи Рибакова проголосував тільки Іван Плющ, з позафракційних — вихідці з блоку Тимошенко Буряк, Губський, Шепелев, Омельченко, Писаренко, Пилипенко, Осика.

ЧИТАЙТЕ ПОІМЕННО, ХТО ПІДТРИМАВ ОДІОЗНИЙ ЗАКОН

Опозиція не дала жодного голосу, але і ніяк не перешкоджала ухваленню цього закону.

Отже, законом Журавського до Кримінального кодексу вноситься нова норма — стаття 145-1 «Наклеп», яка пропонує саджати журналістів у тюрму на три роки:

Розділ III. Злочини проти волі, честі та гідності особи Стаття 145-1. Наклеп
1. Наклеп, тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, —	карається штрафом в розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене шляхом публічного демонстрування у творах або засобах масової інформації, або вчинене слідчим, прокурором чи суддею —	карається штрафом в розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
3. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, поєднане з обвинуваченням особи у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, —	карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
Примітка. Тяжкими наслідками у цій статті, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто понад 850 гривень.

Журавський, який виконав лише технічну функцію автора законопроекту, у пояснювальній записці посилається на «передовий» досвід сусідньої держави: «У Російській Федерації прийнято закон, яким відповідальність за „наклеп“ повернута із сфери адміністративних правопорушень до кримінальних злочинів».

Також у пояснювальній записці Журавський посилається на те, що «кримінальна відповідальність за „наклеп“ передбачена у законодавстві багатьох європейських країн, зокрема Німеччини, Австрії, Франції, Чехії, Польщі».

Журавський забув уточнити, що в цих країнах судді не працюють хлопчиками за викликом, а в рейтингу корупції Transparency International ці держави на сто позицій вище від України (Німеччина — 14, Австрія — 16, Франція — 25, Україна — 152). І закон про наклеп в державі Януковича автоматично стане інструментом розправи над інакомисленням та переслідування журналістів.

Але «Українська правда» зацікавилася цим уточненням про «європейський досвід».

На сайті Верховної Ради, прямо на сторінці законопроекту Журавського, розміщено цікавий документ, який називається «Додаток 12.09.2012», всередині якого — "довідка щодо відповідальності за поширення неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію особи".

Цей документ може завантажити будь-хто прямо із сайту парламенту. Ми перевірили «властивості файлу» цієї довідки та зі здивуванням побачили там знайоме буквосполучення STPU.

Усім охочим радимо переконатися в цьому просто зараз, поки цей файл не замінили на сайті парламенту з уже виправленими даними. Просто натисніть на лінк Додаток 12.09.2012 та перевірте властивості вордівського файлу, що завантажиться з веб-сторінки Верховної Ради.

Ця абравіатура — STPU — розшифровується як «секретаріат президента України». Такі «властивості файлу» стоять на комп'ютерах адміністрації президента. Наприклад, з такими самими «властивостями файлу» журналістами надходять відповіді на запит з АП.

Детально про це ми писали ще рік тому, коли так само викрили, що Банкова готувала прес-реліз стосовно показів свідків по справі Тимошенко.

Таким чином, є всі підстави стверджувати, що супроводження цього дикунського закону здійснювалося адміністрацією президента Януковича. Тому можливі спроби Банкової самоусунутися від цієї новели законодавства наперед виглядатимуть непереконливо.

Ця ситуація з посиланням на «європейський досвід» у питаннях наклепу демонструє подвійні стандарти Партії регіонів. Адже в інших випадках вона «європейський досвід» просто не помічає. Трьома днями раніше Інна Богословська на засіданні Ялтинської європейської стратегії, коли мова зайшла за справу Тимошенко, наводила протилежний аргумент — мовляв, серед країн Європи немає одностайності щодо кримінальної відповідальності за перевищення влади, тому Партія регіонів не буде голосувати за скасування цієї норми.

Можна не сумніватися, що, з огляду на одіозність закону, у довірливих розмовах з журналістами його активно почнуть критикувати представники конкуруючих таборів у Партії регіонів. Так, представники донецьких та групи «РосУкрЕнерго» будуть розповідати, що ініціатива виходить з протилежного боку.

Але факт залишається фактом — за антижурналістський закон проголосували і Рінат Ахметов, і сестра Сергія Льовочкіна, і перший заступник голови комітету зі свободи слова Олена Бондаренко, і постійний представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко.

Вони можуть безкінечно довго пояснювати, що голосування відбулося за їх відсутності, але для історії це не має жодного значення – їх руками кримінальна відповідальність для журналістів уже ухвалена у першому читанні.

За досвідом, можна прогнозувати, що регіонали в цих самих довірливих розмовах будуть травити байки, що закон проголосовано тільки в першому читанні, а до другого він не дійде.

Насправді, це саме вони казали щодо мовного закону, який тепер масово імплементують по всій державі.

Щоб не втомлювати читачів роздумами на тему, чим шкідливий цей закон, краще послатися на висновок головного науково-експертного управління Верховної Ради. Там детально все описано:

Якщо коротко — радянський Кримінальний кодекс 1960 року уже містив статтю «наклеп». Протягом підготовки нового кодексу в 2001 році вирішили виключити цей пункт з огляду на те, що «честь, гідність та репутація відносяться до предмету регулювання цивільного права», тобто відновлення справедливості має відбуватися шляхом звернення до суду, а не порушення кримінальної справи.

«У цивільному законодавстві досить детально виписано механізм захисту немайнових благ особи, а тому всі, хто вважають, що на них було зведено наклеп, можуть скористатись його положеннями для свого захисту. Таким чином, цивільне законодавство забезпечує особі достатній захист у разі поширення неправдивої інформації про неї», — ідеться у висновку парламентських юристів.

«Крім того, поняття „наклеп“, „образа“, як і „честь“, „гідність“ та „ділова репутація“ мають суб'єктивний індивідуально визначений характер. Відповідно й рішення про звернення до суду в цьому випадку має приймати особа, котра зазнала негативних наслідків від поширення завідомо неправдивих, недостовірних та негативних відомостей або інформації чи від образи».

І, зрештою, повернення статті «наклеп» до Кримінального кодексу, як попереджає науково-експерте управління Ради, «призведе до порушення міжнародних зобов’язань щодо дотримання стандартів свободи слова, взятих Україною перед Радою Європи».

Своїм висновком науково-експерте управління Ради пропонує «відхилити» законопроект Журавського.

Але Партія регіонів зі своїми союзниками наплювала на цю рекомендацію. Ахметов, Льовочкіна, Бондаренко, Мірошниченко і ще 184 депутати-регіонали зробили наступний крок до знищення своєї репутації в очах цивілізованого світу. Вони дала новий поштовх для звинувачень у згортанні свободи слова. Вони продовжують закатувати країну в асфальт.

P.S. Українська правда звернулася по коментар до прес-секретаря президента Дарки Чепак щодо цього законопроекту, але на момент публікації відповіді не отримала.

Сергій Лещенко, Українська правда