Правозахисники обговорили, як боротися з диктаторськими законами Петра Порошенка. Тези круглого столу. 5 фото
14 листопада 2014 року у прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини» відбувся круглий стіл на тему «Приведення українського законодавства у відповідність до Конституції України та міжнародного права», на якому обговорюватися «диктаторські закони», підписані президентом Порошенком, а саме, Закони України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції», «Про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, на строк понад 72 години», «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо створення військових прокуратур», «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію» щодо умов застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у районі проведення антитерористичної операції».
Відкрив обговорення Андрій Древицький, правозахисник, голова правління ГО «Євролідер»: «Наша організація була створена у 1997 році в Донецькій області. Ми добре знаємо, що таке ущемлення прав людини. Ми боролися проти свавілля влади на Помаранчевій революції, на Євромайдані, під час громадянського протистояння, коли Янукович підписав тоталітарні закони 16 січня. Зараз ми хочемо звернути увагу на нові проблеми, які виникли у зв’язку з прийняттям законів, можливо, більш небезпечних для суспільства, ніж ті, які були скасовані. Йдеться про чотири тоталітарних закони, які вже підписані та імплементовані президентом та урядом».
Андрій Кисельов, правозахисник, заступник голови правління ГО «Євролідер», зазначив: «Внаслідок військових дій мало уваги приділяється цим чотирьом новим законам. На жаль, вони порушують Конституцію, і ми подали конституційне звернення з цього приводу, щоб отримати офіційне тлумачення. За Конституцією правоохоронні органи можуть тримати особу під вартою протягом 72 годин без рішення суду, а цей закон передбачає превентивний арешт на 30 днів за рішенням прокурора. Функції суду підміняються прокуратурою. В ці закони необхідно внести зміни, щоб привести їх у відповідність до Конституції».
Олександр Хорошавін, юрист, член правління ГО «Добробут населення», проаналізував зміст диктаторських законів Порошенка: «Перш за все, не відповідає Конституції України встановлена новими законами можливість позбавлення волі без рішення суду на строк до 30 діб. Змінами до кримінального процесуального кодексу України порушується стаття 124 Конституції України, яка забороняє делегувати функції судів будь-яким іншим органам державної влади. Такі функції, зокрема, щодо обрання запобіжного заходу та певних процесуальних дій делегуються прокурорам. Коли суд продовжує термін тримання під вартою підозрюваного, є певна процедура, ухвалу суду можна оскаржувати.
Щодо рішення прокурора такої процедури не встановлено і незрозуміло, як таке рішення оскаржувати. Надавати прокурору повноваження суду не треба. Навіть якщо з роботою певних судів виникли проблеми, за клопотанням прокурора можливо доставити підозрюваного до іншого суду.
Не можна навіть у складних умовах приймати закон, який суперечить статті 29 Конституції України, де сказано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, і що обгрунтованість тримання особи під вартою довше ніж 72 години має перевіряти суд.
Якщо прокурор сполучає в одній особі функцію слідчого і судді, це просто позбавляє людину права на об’єктивне та неупереджене розслідування кримінального провадження. Крім того, ще така проблема виникає. На підставі цих нових законів було видано спільний наказ МВС, Генпрокуратури та СБУ, відповідно до якого свої нові повноваження прокурор об’єднує з СБУ, фактично ділить їх порівну. Вони однаково можуть використовувати превентивне затримання. Скільки разів можна продовжувати 30-денний термін затримання, як в інших статтях КПК, не передбачено.
Виникають і інші питання: якщо, наприклад, злочин скоєно в зоні АТО, де є прокурор і нема суду, а підозрюваний цю зону покинув, за рішенням прокурора треба його повернути в зону АТО? Де і в яких умовах мають тримати затриманого?».
Олександр Костенко, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, завідувач відділом кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. Корецького НАН України, висловився таким чином: «Олександр Хорошавін дуже чітко з юридичної точки зору виклав свою позицію, але у мене інша думка. Я вважаю, що ті чотири закони адекватно відповідають реальній ситуації. Не бачу підстав вважати, що ці закони порушують міжнародно-правові норми щодо прав людини, бо в світі допускається, щоб прокурор виконував функції слідчого судді. Водночас однозначно можна стверджувати, що ці закони порушують Конституцію. Але Конституція – не священна корова, в нинішніх умовах необхідні такі заходи. За умови правильного застосування цих законів вони можуть врятувати життя людям, і якщо з одного боку взяти Конституцію, а з іншого життя людей, я б обрав життя людей. Треба потурбуватися про зміну законодавства, щоб закон відповідав реальному стану речей. Водночас громадськість має слідкувати, щоб не порушувалися права людини, щоб не було зловживань цими законами. Зараз права людини обмежено, проте у разі оголошення надзвичайного чи воєнного стану вони були б ще більше обмежені».
Костянтин Савчук, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені Корецького НАН України не погодився зі своїм колегою Олександром Костенком і сказав, що ці чотири закони суперечать міжнародно-правовим нормам щодо захисту прав людини, а їх суперечність Конституції України є явною та очевидною: «У мене найбільший скепсис викликає положення щодо так званого превентивного затримання. Хто чітко розтлумачить мені, що це таке?
Наскільки мені відомо, цей інститут невідомий чинному українському законодавству. Підставою для превентивного затримання є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою терористичної діяльності. Процедура виписана так, що превентивне затримання здійснюється за рішенням начальника управління МВС чи СБУ за згодою прокурора та без ухвали слідчого судді. Як би ми не читали, по суті суд підміняється якимось іншим органом. Але у пункті третьому статті 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права йдеться про те, що кожна заарештована або затримана за кримінальним обвинуваченням особа в терміновому порядку доставляється до судді чи до іншої службової особи, якій належить за законом право здійснювати судову владу, і має право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення. Відповідно до статті 4 цього пакту, відступати від його положень можна лише за надзвичайного становища держави, про яке офіційно оголошується. Моя особиста точка зору полягає в тому, що більш юридично коректно і більш чесно перед народом було б ввести воєнний стан на території тих двох областей».
Володимир Чемерис, правозахисник, представник інституту «Республіка» вважає, що парламент ухвалив низку законів, про які Янукович навіть не мріяв, і які фактично перетворюють Україну на поліцейську державу: «Звичайно, ці ініціативи ідуть під такою обгорткою, що у нас тут йде війна, важка ситуація, тому давайте ми обмежимо ваші права. Але хочу звернути вашу увагу, що в цих законах права обмежуються не на час проведення антитерористичної операції, а назавжди. І цілком можливо, що вони потрібні уряду і президенту як інструмент боротьби проти можливих протестних акцій проти соціально-економічної політики уряду, які, як ми знаємо, швидше за все відбудуться і які ми прогнозуємо.
Хочу додати, що окрім цих законів одночасно з ними був прийнятий закон «Про санкції», який передбачав право президента без рішення суду закривати засоби масової інформації, забороняти діяльність політичних партій та об’єднань громадян, відключати мережу Інтернет і так далі. Громадськість встигла відреагувати, і в другому читанні ці антиконституційні норми були зняті. Щодо позасудового арешту на 30 днів, слід зазначити, що діюча Конституція не дозволяє такого навіть за умов надзвичайного та воєнного стану. І за ці 30 днів арештованого можуть змусити зізнатися у чому завгодно.
До речі, територія проведення антитерористичної операції законом також не визначена, тому дія цих законів не обмежена не тільки у часі, але й у просторі. А якщо звернутися до світового та історичного досвіду, то в Конституції Української Народної Республіки 1918 року було передбачене затримання на 24 години і не більше, у Конституції Ізраїлю, який теж постійно воює, передбачене затримання на 24 години. Найбільш небезпечним мені здається не стільки те, що такі закони, зокрема про затримання на 30 діб, були ухвалені, скільки те, що громадськість на них не відреагувала адекватно. У нас стає соціально прийнятним таке обмеження громадянських прав. Я був у Харкові, звідки наш міністр МВС, і побачив, що там вважається нормальним і прийнятним обмеження права на мирні зібрання, вважається прийнятним стукацтво, коли заохочуються студенти, щоб вони писали доноси на своїх викладачів. Це мені здається надзвичайно небезпечним. В такій ситуації потрібно зробити конституційне подання 45-ти депутатів або звернення омбудсмена до Конституційного Суду. На жаль, я не бачу в офісі омбудсмена політичної волі, щоб робити таке подання, тому залишається сподіватися на подання від депутатів. Але я думаю, що громадянське суспільство має спонукати депутатів, щоб зробили таке подання».
Юрій Шеляженко, правозахисник, редактор газети «Правдошукач» зазначив, що чотири обговорювані закони приймалися поспіхом і без врахування рекомендацій науково-експертного управління парламенту, яке пропонувало перші два законопроекти відхилити, а останній відправити на доопрацювання. Судячи зі стенограми, депутати знали, що порушують Конституцію та міжнародні стандарти захисту прав людини, але головуючий Турчинов буквально продавив ці закони, причому звучали абсурдні речі: луганських суддів, наприклад, з парламентської трибуни було оголошено терористами без жодного обвинувального вироку, який би дозволяв казати таке. Прокуратурі дали додаткові повноваження за рахунок суду, хоча в Європі не прийнято створювати військові прокуратури, а наші прокурори роблять дуже сумнівні речі, наприклад, шиють кримінальні справи за дезертирство воякам, яким вдалося вирватися з оточення. «Відбувається узурпація судової влади силовиками, в тому числі командуванням АТО» – попередив журналіст,– «Виникли системні загрози правам людини в Україні.
Нові закони можуть легалізувати тортури, грабіж мирного населення і мародерство. Окрім того, межі зони АТО встановлюються не законом, а відомчим рішенням СБУ. Наприклад, цей конференц-зал, де проводиться наш круглий стіл, керівник АТО може оголосити зоною АТО, сюди прийдуть люди в масках і будуть нас арештовувати як терористів. Оселю опозиційно налаштованого журналіста чи офіс опозиційного ЗМІ в Києві можуть оголосити місцем проведення АТО, наприклад, на підставі оперативної інформації, що там можуть перебувати терористи, і увірватися в це помешкання чи приміщення без рішення суду, вилучити техніку та архіви, дізнатися джерела конфіденційної інформації журналістів, паралізувати роботу редакції, тощо. Протидіяти зазначеним загрозам можливо за такими напрямками. По-перше, розроблення та громадянська кампанія лобіювання змін до законодавства про відновлення правосуддя та гарантування дотримання прав людини в зоні антитерористичної операції. По-друге, моніторинг та громадський контроль застосування правоохоронними органами зазначених законів, включаючи постійне звернення до органів прокуратури, міліції та СБУ з вимогами надати знеособлену інформацію про випадки застосування надзвичайних повноважень, про всі зміни встановлених меж зони АТО, тощо, а також відкриття гарячої лінії для повідомлень про порушення прав людини, особливо з боку українських правоохоронців та військовослужбовців в зоні АТО. По-третє, громадянська кампанія із захисту прав людей, які постраждали від узаконеного свавілля на підставі цих законів, в тому числі від необгрунтованих обвинувачень у тероризмі та нелюдського ставлення до підозрюваних у злочинах проти національної безпеки в Україні. До такої кампанії мають бути залучені адвокати, які спеціалізуватимуться із захисту підозрюваних у такій категорії злочинів, включаючи, бажано, із доступом до державної таємниці, із зв’язками у спецслужбах та прокуратурі. Окрім адвокатів, мають залучатися журналісти для висвітлення та журналістського розслідування резонансних випадків зловживання новими законами про збільшення повноважень правоохоронців у зоні АТО. Зрештою, якщо зловживання матимуть системний характер, слід довести справу до Європейського Суду з прав людини та інформувати про ситуацію міжнародні організації, які можуть застосувати свій вплив на уряд України для припинення порушень прав людини. Важливо уникати будь-якого приводу, щоб про цю кампанію могли сказати, що вона грає на руку ворогу; навпаки, слід пояснювати, що правозахист перш за все спрямований на дотримання цілісності Української держави та прав громадян України. Доцільно налагодити співпрацю з офісом Уповноваженого ВР з прав людини, громадськими радами при МВС, СБУ, Генпрокуратурі для ефективної реалізації заходів протидії свавільним порушенням прав людини в зоні АТО на підставі нових законів про повноваження правоохоронних органів в зоні АТО».
Вадим Гладчук, правозахисник, редактор інтернет-видання sprotiv.org, заявив: «Я був єдиною людиною в Україні, яка 17 січня оскаржила в суді прийняття тоталітарних законів Януковича, диктаторських законів, які були прийняті з порушенням процедури. Хочу сказати, що диктаторські закони Петра Порошенка місцями повторюють слово в слово ті законодавчі акти, з якими я боровся в суді та в інформаційному просторі, застосовуючи можливості видання «Спротив».
Звістки про оскарження в суді диктаторських законів Януковича свого часу здобули десятки тисяч лайків в фейсбуці. Люди сподівалися, що суд вирішить це питання. Але були ще люди, які не вірили судам в зв’язку з тим, що судоустрій контролювався бандою Януковича, і люди пішли на штурм з коктейлями Молотова. Результат відомий: закони скасовані, ті, хто їх ініціював, переховуються.
Дехто з них, на жаль, ще не притягнуті до відповідальності, як Олійник чи Калєтнік, причому Олійник ще й переслідує журналістів, через суд вимагає з Юрія Шеляженка 100 000 гривень за статтю про диктаторські закони.
Хочу звернути увагу, що 16 січня був прийнятий закон про внесення змін до кримінального процесуального кодексу щодо заочного кримінального провадження для осіб, які переховуються або знаходяться за кордоном. Зараз кажуть, що треба Януковича судити заочно, бо він знаходиться за кордоном, і прийнято відповідний закон. Але за цим законом можна буде заочно засудити не тільки Януковича, але й кого завгодно і де завгодно. Давайте включимо логіку: навіщо судити особу, яка знаходиться за кордоном, вона ж все одно не буде відбувати покарання! Фактично це стрільба в повітря. Йдеться про перерозподіл власності, сумнозвісну спеціальну конфіскацію, яку ще Портнов для Януковича протискував. Це свого роду проскрипції, інструмент репресій, вигаданий ще римськими імператорами.
Так само превентивне затримання можна буде застосувати не тільки в зоні АТО, а навіть до людини в Києві, якщо така людина критикує владу постійно, як я це роблю на сторінках видання «Спротив». До речі, мене теж колись незаконно затримали, коли я боровся проти тендерної палати. Завдяки нормам права, які тоді діяли, а зараз їх вже змінено, я зміг добитися зміни запобіжного заходу. Тепер ви чули, що Москаль говорить опонентам – я тебе відправлю в зону АТО. Так «жартує». І дійсно, приходять повістки журналістам та активістам за будь-який мітинг, так було з Автомайданом і журналістами, які знімали, коли фарбували дачу Порошенка. Тепер можуть ще й затримати на 30 діб, і ні до якого суду вищої інстанції це вже не оскаржиш, бо в зоні АТО суди не діють. Зараз взагалі стало небезпечно критикувати місцевих царьків і в Києві, і в будь-якій області.
Хочу також сказати, що я є противником оголошення військового чи надзвичайного стану, бо тоді взагалі заборонять критикувати владу і відключать інтернет та інвестицій в Україну взагалі не прийде ніяких. З іншого боку, без всяких надзвичайних законів та воєнного стану ми маємо купу законних можливостей знищувати російських диверсантів, яких наша влада чомусь вперто називає терористами.
АТО – взагалі явище не нове: коли режим Януковича боровся з мирними протестами на Майдані, 18-20 лютого Якименко теж оголосив АТО і спецзагони СБУ та МВС штурмували Будинок профспілок. Нема ніяких гарантій, що ця влада, яка мало чим відрізняється від попередньої, не зловживатиме тими величезними повноваженнями, які дають їй ці нові закони.
Нагадаю, що Петро Порошенко був і у фракції СДПУ (о) Медведчука, є засновником партії регіонів разом з Рибаком, був міністром економіки в уряді Януковича, був в керівній раді Тендерної палати, з якою я боровся. До нього є питання по держзакупівлях, по казнокрадству. На ньому клейма ніде ставити. Але його обрали президентом. Така воля народу і, можливо, частково і фальсифікація виборів за нашими спостереженнями. Але розраховувати на те, що він не застосує зброю проти протестуючих, як це зробив Янукович, не доводиться. А люди незадоволені, під приводом війни погіршуються соціально-економічні показники, влада більше краде. Люди мають знати, що ми живемо вже не в демократичній країні.
Треба звернутися не тільки до Конституційного суду, але й до міжнародних інституцій, які можуть натиснути на Порошенка та його камарілью. Вони ці закони приймали, вони хай і скасовують або змінюють їх. А окремі демократичні депутати можуть внести відповідні законодавчі пропозиції».
Юлія Турбаєвська, sprotiv.org
Коментарі
Все про: Sprotiv.org, Андрій Древицький, Андрій Кисельов, антитерористична операція, АТО, Вадим Гладчук, Володимир Чемерис, ГО «Євролідер», диктаторські закони, досудове розслідування, Закони України, заочне кримінальне провадження, Інститут "Республіка", Калєтник, Костянтин Савчук, круглий стіл, Олександр Костенко, Олександр Хорошавін, Олійник, Петро Порошенко, поліцейська держав, правозахисник, Про боротьбу з тероризмом, Про прокуратуру, Юрій Шеляженко, Янукович
Читайте по темі
- Секс-реформа #Порошенко. Изнасилованная в Новой Каховке школьница оказалась девственницей – 64986
- Кумівство по-новому. Переможцями конкурсу до Верховного суду стали племінник Ківалова і юрист Порошенка – 74088
- #Порошенко остается?! ЦИК печатает в два раза больше избирательных бюллетеней, чем нужно – 64977
- Виборці Садового будуть голосувати за Порошенка?! На Банкову аргентинський кокс із російського посольства підвезли? – 64977
- Медосмотр и пересдача на права каждый год, — очередная тоталитарная реформа от #Порошенко ждет украинских водителей – 64980
- «Через задний проход», — соцсети критикуют за трусость #Порошенко, который из-за плакатов о Гандзюк сдал документы в ЦИК с чёрного хода – 64978
- Аваковщина. Полиция сорвала акцию с гробом к годовщине событий на #Грушевского – 64981
- Секс-реформа #Порошенко. Как теперь нужно получать согласие на #секс, чтобы не сесть в тюрьму. Видео. 18+ – 64979
- Нові правила сексу в Україні, або Закон «Про тримання свічки сусідам». Сатира – 68291
- Секс-реформа Порошенка. «Согласие не действует весь половой акт», — в Минюсте объяснили, что теперь могут легко посадить в тюрьму любого украинца. 2 фото – 64980
- Секс-реформа Порошенко-Гройсмана. Пара из Николаева составила «акт на проникновение в другого живого человека». Фото – 64976
- Секс-реформа Порошенко: С сегодняшнего дня без расписки — нельзя, даже с женой – 64975
- Кохатися по-новому: хочеш сексу – візьми письмову розписку. За ґрати на 5-7 років може потрапити любий українець – 64976
- США сделали резонансное заявление о военном положении в Украине – 64981
- #Садовий пропонує #Порошенко за законом воєнного стану обміняти Медведчука на українських військовополонених. Відео – 75345