Владислав Селезньов: «Мы информируем представителей Российской Федерации об ответном огне»

Речник генштабу розповів, як через мінські угоди ЗСУ попереджають ворога про вогонь у відповідь. Зробив це, як завжди скоромовкою, впевнено і бадьоро, ніби йшлося про звичайну річ, в якій немає нічого поганого чи ненормального.

Випала нагода дістати селезньова, цього «механічного апельсина», на радіо «Вєсті». Зателефонував до студії і звернувся до речника (27 хв. 30 сек. ефіру http://radio.vesti-ukr.com/online/absnum=18439.html ):

"Олексій, Дніпропетровськ. Ви та інші речники АТО постійно кажете,що наші бійці мають можливість відкривати вогонь у відповідь на обстріли. Одначе, тиждень чи зо два тому бачив вас у «Воєнному щоденнику» на 112-ому. Звітуючи про день, ви навели таку статистику: по нас стріляли 51 раз, а ми у відповідь — 15. Чому така різниця? А днями у ранковому ефірі на 112-ому ведучий знову запитав у вас: чи відповідають наші солдати на ворожі обстріли? Ви сказали, що «так, відповідають» і продовжили: «По позиціях АТО стріляли 16 разів. Протягом минулої і позаминулої доби ЗСУ вогонь у відповідь не відкривали». Як це розуміти?

Олег Білецький (ведучий): Питання зрозуміло, йдеться про співвідношення.

Селезньов: Все МАКСИМАЛЬНО ПРОСТО. Якщо бойовики ведуть турбуючий, провокаційний вогонь, то немає сенсу відкривати вогонь у відповідь. Тому що російська сторона знову звинуватить нас, що ми порушуємо мінські угоди. Якщо вогонь ведеться прицільний, якщо є реальна загроза життям військовослужбовців, то ми відкриваємо вогонь у відповідь задля придушення вогневих точок противника, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ТЕ ОЗБРОЄННЯ, ЯКЕ НАМ ДОЗВОЛЕНО В РАМКАХ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ.

(Тобто: по нас «градами, а ми — автоматами?! Ну а як іще? І взагалі, якщо терорашисти стріляють і не влучають — то, виходить, можуть це робити скільки завгодно? А якщо не влучають, то звідки ж тоді в нас стільки загиблих та поранених, не кажучи вже про зруйновану інфраструктуру міст і селищ?)

Білецький: Владислав, а какая грань между этим провокационным огнем и прицельным?

Селезньов: На блокпостах, на опорных пунктах находятся командиры, которые самостоятельно принимают решение. Если есть реальная угроза. Никто с этим не шутит, не играет. Если есть необходимость подавить огневые точки противника, которые представляют реальную, серьезную угрозу для ЗСУ на конкретном участке АТО, то проводятся соответствующие мероприятия. Если есть необходимость задействовать то вооружение, которое запрещено минскими договоренностями, то существует процедура. В установленном порядке мы ИНФОРМИРУЕМ наших западных портнеров, ИНФОРМИРУЕМ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ, которые действуют в рамках совместного Центра по контролю и координации, информируем мониторинговую миссию ОБСЕ».

Все чули? Через мінські угоди українська армія, яку обстрілює окупант, зобов'язана поінформувати цього окупанта про вогонь у відповідь. Прямим текстом. Слухаємо далі:

«Білецький, ведучий: Тут возникает и такой вопрос, насколько быстро это все происходит — общение с международными инстанциями. Потому что не всегда, наверное, есть время получить ответ, когда по тебе сверху летят снаряды — дождаться, когда ответят Германия, Франция и уж тем более Россия.

Селезньов: Что касается западных партнеров, в этом процессе принимает участие министерство иностранных дел. А что касаемо непосредственно участников процесса в зоне АТО — наблюдательная миссия ОБСЕ и совместный Центр — там информация проходит достаточно оперативно по военным каналам связи».

Отже, ворог достатньо швидко дізнається про наші плани подавити його вогневі точки. Нормально? Незабаром, впродовж теми Білецький зачитає таку смску від одного зі слухачів (37 хв. 20 сек):

«Тут вот нам написал Алик из Днепропетровска... Знаете, мы это даже как-то пропустили. Вот, что он пишет: „Я чего-то не понял? Мы предупреждаем агрессора — Россию — об ответном огне???“. Так получается?

Селезньов: МЫ ИНФОРМИРУЕМ НЕ ТОЛЬКО ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ, КОТОРЫЕ ДЕЙСТВУЮТ В РАМКАХ СОВМЕСТНОГО ЦЕНТРА ПО КОНТРОЛЮ И КООРДИНАЦИИ. А также мониторинговую миссию, наших западних партнеров. Безусловно определенные моменты так называемой военной хитрости имеют место быть. Мы работаем с учетом имеющихся у нас средств огневой мощи и данных разведки, настолько эффективно, чтобы у боевиков впредь не возникало желания открывать огонь по нашим позициям.»

Судячи зі сказаного, речник генштабу Селезньов, немов обкурений, ніяк не второпає, що ж, власне, такого поганого в тому, що ми інформуємо ворога про вогонь у відповідь. Він говорить скоромовкою, як заведений, не вбачаючи в інформуванні окупанта про наші плани відкрити по ньому вогонь нічого крамольного. Ви собі таке уявляєте?

От вам і одне з пояснень, чому була кинута граната перед Радою. Бо як же з такими головнокомандувачами, генштабами і його речниками можна воювати — боронити Батьківщину? Це щось поза межею добра і зла...

Олексій Мазур, sprotiv.org

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 3-09-2015 8:24 |  переглядів