SARS-CoV-2 залишається життєздатним у повітрі щонайменше 3 години та 3 доби на пластику. Наукове дослідження

Вчені з Національного інституту алергії та інфекційних хвороб (NIAID), що входять до Національного інституту здоров'я США, намагалися імітувати вірус, що осідає від зараженої людини, на побутові поверхні в побутових або лікарняних умовах, наприклад, через кашель або торкання предметів .

Вони використовували прилад для дозування аерозолю, який дублював мікроскопічні крапельки, створені при кашлі або чханні.

Потім вчені дослідили, як довго вірус залишався заразним на цих поверхнях, згідно з дослідженням, яке з’явилося в Інтернеті в журналі «New England Journal of Medicine» у вівторок — день, коли американські випадки COVID-19 зросли за 5200, а смерть наблизилася до 100.

Тести показують, що коли вірус переносять краплі, що виділяються, коли хтось кашляє або чхає, він залишається життєздатним або здатним все-таки заразити людей в аерозолях щонайменше три години.

На пластиці та нержавіючої сталі життєздатний вірус можна було виявити через три дні. На картоні вірус не був життєздатним через 24 години. На міді знадобилося 4 години, щоб вірус інактивувався.

Увага — це гугл переклад (читайте краще англійською в оригіналі).

Новий коронавірус людини, який зараз називають важким гострим респіраторним синдромом коронавірус 2 (SARS-CoV-2) (раніше називався HCoV-19), з’явився в місті Ухань, Китай, наприкінці 2019 року, а зараз спричиняє пандемію.1 Ми аналізували аерозоль та поверхнева стабільність SARS-CoV-2 та порівняння її з SARS-CoV-1, найбільш тісно пов'язаним з коронавірусом людини.2

Ми оцінювали стійкість SARS-CoV-2 та SARS-CoV-1 в аерозолях та на різних поверхнях та оцінювали їх швидкості розпаду за допомогою байєсівської регресійної моделі (див. Розділ Методи у додатковому додатку, доступний з повним текстом цього листа на NEJM.org). SARS-CoV-2 nCoV-WA1-2020 (MN985325.1) та SARS-CoV-1 Tor2 (AY274119.3) були використаними штамами. Аерозолі (<5 мкм), що містять SARS-CoV-2 (105,25 50% інфекційна доза тканинних культур [TCID50] на мілілітр) або SARS-CoV-1 (106,75-7,00 TCID50 на мілілітр), були створені із застосуванням три- реактивний небулайзер Collison і подається в барабан Гольдберга для створення аерозолізованого середовища. В результаті інокуляту були порогові значення циклу між 20 і 22, аналогічні тим, що спостерігалися у зразках, отриманих із верхніх та нижніх дихальних шляхів у людини.

Наші дані складалися з 10 експериментальних умов із залученням двох вірусів (SARS-CoV-2 та SARS-CoV-1) у п’яти екологічних умовах (аерозолі, пластик, нержавіюча сталь, мідь та картон). Усі експериментальні вимірювання повідомляються як засоби через три повтори.

SARS-CoV-2 залишався життєздатним в аерозолях протягом тривалості нашого експерименту (3 години) зі зниженням інфекційного титру зі 103,5 до 102,7 TCID50 на літр повітря. Це зниження було подібним до того, яке спостерігалось у SARS-CoV-1, від 104,3 до 103,5 TCID50 на мілілітр (рис. 1А).

SARS-CoV-2 був стійкішим на пластику та нержавіючої сталі, ніж для міді та картону, і життєздатний вірус був виявлений до 72 годин після нанесення на ці поверхні (мал. 1А), хоча титр вірусу сильно знизився (зі 103,7 до 100,6 TCID50 на мілілітр середовища через 72 години на пластиці та від 103,7 до 100,6 TCID50 на мілілітр через 48 годин на нержавіючої сталі). Кінетика стійкості SARS-CoV-1 була однаковою (від 103,4 до 100,7 TCID50 на мілілітр через 72 години на пластиці та від 103,6 до 100,6 TCID50 на мілілітр через 48 годин на нержавіючої сталі). На міді не вимірювали життєздатність SARS-CoV-2 через 4 години, а життєздатність SARS-CoV-1 не вимірювали через 8 годин. На картоні не вимірювали життєздатність SARS-CoV-2 через 24 години, а життєздатність SARS-CoV-1 не вимірювали через 8 годин (мал. 1А).

Обидва віруси мали експоненціальний розпад у титрі вірусу протягом усіх експериментальних умов, на що вказувало лінійне зниження log10TCID50 на літр повітря або мілілітр середовища з часом (мал. 1В). Період напіввиведення SARS-CoV-2 та SARS-CoV-1 був подібний в аерозолях, середні оцінки приблизно від 1,1 до 1,2 години та 95% достовірні інтервали від 0,64 до 2,64 для SARS-CoV-2 та 0,78 до 2,43 для SARS-CoV-1 (рисунок 1С та таблиця S1 додаткового додатку). Період напіввиведення двох вірусів також був схожий на міді. На картоні період напіввиведення SARS-CoV-2 був довшим, ніж у SARS-CoV-1. Найдовша життєздатність обох вірусів була з нержавіючої сталі та пластику; розрахунковий середній період напіввиведення SARS-CoV-2 становив приблизно 5,6 години на нержавіючої сталі та 6,8 години на пластиковій (мал. 1С). Орієнтовні відмінності періодів напіврозпаду двох вірусів були невеликими, за винятком картону (рис. 1С). Окремі дані копії були помітно «шумнішими» (тобто в експерименті було більше варіацій, що призводило до більшої стандартної помилки) для картону, ніж для інших поверхонь (рис. S1 — S5), тому ми радимо бути обережними при тлумаченні цього результату.

Ми виявили, що стабільність SARS-CoV-2 була аналогічною стабільності SARS-CoV-1 за експериментальних обставин, що перевірялися. Це вказує на те, що відмінності в епідеміологічних характеристиках цих вірусів, ймовірно, виникають з-за інших факторів, у тому числі високих вірусних навантажень у верхніх дихальних шляхах та можливостей людей, заражених SARS-CoV-2, проливати та передавати вірус при безсимптомному ступені 3,4 Наші результати свідчать про те, що передача аерозолю та фуміту SARS-CoV-2 є правдоподібною, оскільки вірус може залишатися життєздатним та інфекційним в аерозолях годинами та на поверхнях до доби (залежно від проливу прищепи). Ці результати перегукуються з типом SARS-CoV-1, в якому ці форми передачі були пов'язані з подіями нозокоміального розповсюдження та надшироким розповсюдженням5, і вони надають інформацію для зусиль щодо зменшення пандемії.

TO THE EDITOR:

A novel human coronavirus that is now named severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) (formerly called HCoV-19) emerged in Wuhan, China, in late 2019 and is now causing a pandemic.¹ We analyzed the aerosol and surface stability of SARS-CoV-2 and compared it with SARS-CoV-1, the most closely related human coronavirus.²

We evaluated the stability of SARS-CoV-2 and SARS-CoV-1 in aerosols and on various surfaces and estimated their decay rates using a Bayesian regression model (see the Methods section in the Supplementary Appendix, available with the full text of this letter at NEJM.org). SARS-CoV-2 nCoV-WA1-2020 (MN985325.1) and SARS-CoV-1 Tor2 (AY274119.3) were the strains used. Aerosols (<5 μm) containing SARS-CoV-2 (10^5.25 50% tissue-culture infectious dose [TCID₅₀] per milliliter) or SARS-CoV-1 (10^6.75-7.00 TCID₅₀ per milliliter) were generated with the use of a three-jet Collison nebulizer and fed into a Goldberg drum to create an aerosolized environment. The inoculum resulted in cycle-threshold values between 20 and 22, similar to those observed in samples obtained from the upper and lower respiratory tract in humans.

Our data consisted of 10 experimental conditions involving two viruses (SARS-CoV-2 and SARS-CoV-1) in five environmental conditions (aerosols, plastic, stainless steel, copper, and cardboard). All experimental measurements are reported as means across three replicates.

SARS-CoV-2 remained viable in aerosols throughout the duration of our experiment (3 hours), with a reduction in infectious titer from 10^3.5 to 10^2.7 TCID₅₀ per liter of air. This reduction was similar to that observed with SARS-CoV-1, from 10^4.3 to 10^3.5 TCID₅₀ per milliliter (Figure 1A).

SARS-CoV-2 was more stable on plastic and stainless steel than on copper and cardboard, and viable virus was detected up to 72 hours after application to these surfaces (Figure 1A), although the virus titer was greatly reduced (from 10^3.7 to 10^0.6 TCID₅₀ per milliliter of medium after 72 hours on plastic and from 10^3.7 to 10^0.6 TCID₅₀ per milliliter after 48 hours on stainless steel). The stability kinetics of SARS-CoV-1 were similar (from 10^3.4 to 10^0.7 TCID₅₀ per milliliter after 72 hours on plastic and from 10^3.6 to 10^0.6 TCID₅₀ per milliliter after 48 hours on stainless steel). On copper, no viable SARS-CoV-2 was measured after 4 hours and no viable SARS-CoV-1 was measured after 8 hours. On cardboard, no viable SARS-CoV-2 was measured after 24 hours and no viable SARS-CoV-1 was measured after 8 hours (Figure 1A).

Both viruses had an exponential decay in virus titer across all experimental conditions, as indicated by a linear decrease in the log₁₀TCID₅₀ per liter of air or milliliter of medium over time (Figure 1B). The half-lives of SARS-CoV-2 and SARS-CoV-1 were similar in aerosols, with median estimates of approximately 1.1 to 1.2 hours and 95% credible intervals of 0.64 to 2.64 for SARS-CoV-2 and 0.78 to 2.43 for SARS-CoV-1 (Figure 1C, and Table S1 in the Supplementary Appendix). The half-lives of the two viruses were also similar on copper. On cardboard, the half-life of SARS-CoV-2 was longer than that of SARS-CoV-1. The longest viability of both viruses was on stainless steel and plastic; the estimated median half-life of SARS-CoV-2 was approximately 5.6 hours on stainless steel and 6.8 hours on plastic (Figure 1C). Estimated differences in the half-lives of the two viruses were small except for those on cardboard (Figure 1C). Individual replicate data were noticeably “noisier” (i.e., there was more variation in the experiment, resulting in a larger standard error) for cardboard than for other surfaces (Fig. S1 through S5), so we advise caution in interpreting this result.

We found that the stability of SARS-CoV-2 was similar to that of SARS-CoV-1 under the experimental circumstances tested. This indicates that differences in the epidemiologic characteristics of these viruses probably arise from other factors, including high viral loads in the upper respiratory tract and the potential for persons infected with SARS-CoV-2 to shed and transmit the virus while asymptomatic.^3,4 Our results indicate that aerosol and fomite transmission of SARS-CoV-2 is plausible, since the virus can remain viable and infectious in aerosols for hours and on surfaces up to days (depending on the inoculum shed). These findings echo those with SARS-CoV-1, in which these forms of transmission were associated with nosocomial spread and super-spreading events,⁵ and they provide information for pandemic mitigation efforts.

Neeltje van Doremalen, Ph.D.
Trenton Bushmaker, B.Sc.
National Institute of Allergy and Infectious Diseases, Hamilton, MT

Dylan H. Morris, M.Phil.
Princeton University, Princeton, NJ

Myndi G. Holbrook, B.Sc.
National Institute of Allergy and Infectious Diseases, Hamilton, MT

Amandine Gamble, Ph.D.
University of California, Los Angeles, Los Angeles, CA

Brandi N. Williamson, M.P.H.
National Institute of Allergy and Infectious Diseases, Hamilton, MT

Azaibi Tamin, Ph.D.
Jennifer L. Harcourt, Ph.D.
Natalie J. Thornburg, Ph.D.
Susan I. Gerber, M.D.
Centers for Disease Control and Prevention, Atlanta, GA

James O. Lloyd-Smith, Ph.D.
University of California, Los Angeles, Los Angeles, CA, Bethesda, MD

Emmie de Wit, Ph.D.
Vincent J. Munster, Ph.D.
National Institute of Allergy and Infectious Diseases, Hamilton, MT
[email protected]

The findings and conclusions in this letter are those of the authors and do not necessarily represent the official position of the Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Names of specific vendors, manufacturers, or products are included for public health and informational purposes; inclusion does not imply endorsement of the vendors, manufacturers, or products by the CDC or the Department of Health and Human Services.

This letter was published on March 17, 2020, at NEJM.org.

Джерело: Massachusetts Medical Society

Національне бюро розслідувань України

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 26-03-2020 19:59 |  переглядів